17 10 19 cinderella nedak ukrzabronyuvaty bilet

Karabas prodazha biletovlogo internet bilet logo111

17 ЖОВТНЯ, 18:30 Продолжительность 1 год 45 хв.

  

 Попелюшка

Сергій Прокоф'єв, балет

 

Попелюшка Кристина Кадашевич
Принц Денис Недак, народний артист України (Нацiональна опера України)
Фея Олена Шлягіна
Сестри Олена Мацакова, Олександра Найденова
Мати Тетяна Остроушко
Король Роман Тараненко
Кавалери Ігор Хомищак, Тарас Ковшун
Міністри Микола Джура, Костянтин Цаприка
диригент Юрій Яковенко, заслужений діяч мистецтв України

  

 

 

Композитор Сергій Прокоф'єв
Лібрето

М. Волкова за казкою Ш. Перро в редакції В.Літвінова  

Хореограф-постановник Віктор Літвінов, народний артист України
Художник-постановник Надія Швець, заслужений художник України
С. Прокоф’єв. «Попелюшка», балет (до 125-річчя композитора) Доля Сергія Прокоф'єва (1891-1953) — це складний шлях артиста, великого та неординарного як у помилках та протиріччях людської натури, так і у своїх геніальних осяяннях. Композитор народився в Україні, у селищі Сонцовка (нині Червоне, Донецької області). Він помер в один день зі Сталіним в Москві, і тому похорон видатного композитора пройшов майже непоміченим. Незважаючи на те, що композитор добровільно повернувся з еміграції і намагався підкоритися радянській ідеології та музичній естетиці, його новаторська музична мова не вписувалася у стандарти соціалістичного реалізму, тому сприймалася відчужено офіційним мистецтвом. Прокоф'єв є одним з найбільш значущих композиторів XX століття. Він автор 11 опер, 7 балетів, 7 симфоній, 8 концертів та багатьох музичних творів в інших жанрах. Серед балетів поза конкуренцією його «Ромео і Джульєтта» та «Попелюшка» (1945), де майстер продовжив кращі традиції російського класичного балету, започатковані П.Чайковським, балетмейстерами М.Петіпа, Л.Івановим, О.Горським. Задум втілити сюжет Ш.Перро у хореографічний твір виник у композитора в 1930-ті роки. Під час війни композитор, працюючи над епопеєю «Війна і мир», із задоволенням повертався до зворушливої та простої історії про перетворення щирої душею і вдачею бідної сироти у казкову принцесу. Музика Прокоф'єва стверджувала велич вічних етичних принципів, силу кохання, упевненість в перемозі доброго первня. Автор прагнув, щоб глядач у казковій облямівці побачив в балетній виставі живих людей, які щиро відчувають та прагнуть щастя. У Харкові «Попелюшку» поставила уперше болгарський балетмейстер М. Арнаудова (1969). Головні ролі в ній виконували, серед інших, народні артисти України С. Коливанова і Т. Попеску. Тепер вистава йтиме у хореографічній редакції Віктора Литвинова, яку обрав свого часу балет Національної опери України. В минулому популярний характерний танцівник Київського театру опери і балету, потім — головний балетмейстер Дитячого музичного театру столиці України, він багато років очолював головну балетну трупу нашої держави. Творчість Литвинова добре відома й харків’янам – на нашій сцені балетмейстер здійснив оригінальну постановку балету Р. Щедріна «Горбоконик» (2007). Можливо, це, певним чином, обумовило і характер нової постановки Литвинова. У «Попелюшці» він залишається вірним собі: тут багато вигадки, гумору, гротеску, дотепних пластичних знахідок. Ексцентричні побутові сценки чергуються з мелодраматичними, класичний танець з яскраво характерним... «В інтерпретації Віктора Литвинова «Попелюшка» набула нового звучання, писала про неї преса. Вона мало чим нагадує традиційну казку для малюків про бідну дівчинку, злу мачуху, добру фею і прекрасного принца. Сприйняття вистави вимагає роботи і розуму, і серця. Мовою сучасної хореографії в ній йдеться про одвічні етичні проблеми, що стосуються не тільки, і не стільки, дітей, а й, насамперед, дорослих. Вистава оповідає про цінності справжні й фальшиві, про силу кохання, красу почуття. Перед глядачами постає дріб’язковий міщанський світ, де зустрічають «по одежці», де щирі глибокі почуття губляться за бутафорським блиском багатства і світською манірністю. Тут навіть юне серце часто буває сліпим. І Принцу треба пройти тривалий шлях до усвідомлення своєї любові. В певному розумінні, саме Принц є головним героєм спектаклю. У пошуках коханої Принц проходить душевну еволюцію. У фіналі балету герой немовби піднімається над своїм оточенням, він духовно зростає — його танець сповнений класичної витонченості й піднесеності...». Нова «Попелюшка» обіцяє стати для глядачів колоритним дійством, що захоплює емоційністю й динамікою, дотепними сценами, видовищністю. Глядачам треба взяти до уваги, що подібний сюжет вже був використаний на харківській сцені кілька років тому. Тоді петербурзький балетмейстер Василь Медвєдєв вперше в Україні поставив «Попелюшку» (друга назва «Сіндерелла») на музику Й.Штрауса (2011). Але дія у тій виставі відбувається в модній агенції, Принц там кутюрьє, а Попелюшка (Сінді) мріє стати королевою подіуму. Тож, як бачимо, це дві різні вистави, кожна з яких анітрохи не заважає іншій.

 

Зміст балету

Дія І.

Нелегке життя випало Попелюшці. Усю хатню роботу поклала на неї недобра Мачуха, і тільки в рідкісні хвилини відпочинку дівчина сиділа біля каміна і, дивлячись у вогонь, про щось мріяла. А тим часом Мачухини доньки вели нескінченні свари між собою. Скільки сліз виплакала дівчина від образ, які їй завдавали Злюка та Кривляка разом із Мачухою. Але завжди відчувала, що поряд з нею є хтось невидимий, хто любить і жаліє її. І це надавало дівчині сили й снаги.
Мачуха мріяла, аби її дочки стали світськими панянками, і тому досить часто з'являлися в її домі то торговець, то придворні кавалери з музикантами, щоб навчити їх гарним манерам. Адже незабаром мав відбутися придворний бал! І ось настає очікуваний день. Королівські міністри запрошують Мачуху та її дочок до палацу. Попелюшка теж мріє потрапити на бал, але сестри з люттю кинулися на дівчину й порвали на ній скромне плаття.
Коли всі поїхали, Попелюшка раптово бачить Фею, яка обіцяє Попелюшці, що вона обов'язково потрапить до королівського палацу. Кімната перетворюється на чарівний сад. Фея доторкнулася до Попелюшки і та відразу побачила Принца. Й сама Попелюшка перетворилася на прекрасну принцесу. Мов на крилах, ледь торкаючись ногами землі, полетіла Попелюшка назустріч своєму щастю.


Дія ІІ.

Велика зала королівського палацу заповнена гостями. Прибули сюди й Мачуха із своїми дочками. У супроводі міністрів з'являється Король, а потім і Принц. Придворні хизуються один перед одним. Та враз усі забувають про все на світі. У залі з'являється прекрасна принцеса. Ніхто не впізнає в ній вічно заклопотану домашніми справами Попелюшку. Принц зачаровано дивиться неї. Попелюшка впізнає у ньому юнака, якого показала їй у видіннях Фея. Одразу Принц і Попелюшка залишаються у казковому світі. Відтепер він існує тільки для них двох. Проте рівно опівночі усі бачать в розкішному королівському залі звичайну собі дівчину в бідній сукні. Розгублений Принц піднімає з підлоги кришталевий черевичок і не звертає жодної уваги на дівчину. Хіба він міг подумати, що мить тому Попелюшка була прекрасною принцесою?


Дія ІІІ.

Придворні докладають усіх зусиль, аби розважити сумного Принца. Але він невтішний. Закоханий Принц вирішує шукати кохану по всьому світу. Але ні в Іспанії, ні на Сході він не зустрічає її. На допомогу Принцу приходить Фея. Вона вказує йому дорогу до будинку, де живе Попелюшка. Але Принц знову не впізнає своєї судженої. Тим часом Злюка і Кривляка намагаються видати себе за чарівну принцесу. Юнак втрачає останню надію знайти кохану. Ще мить, і він піде геть. Фея розгублена: невже Принц не відчуває серцем, що поряд з ним його доля? Попелюшка в розпачі кидає свій кришталевий черевичок до каміну. Якась сила змусила Принца в цю мить глянути на Попелюшку. І у відблиску вогню він впізнав в ній принцесу, яка полонила серце. І знову вони залишилися вдвох, щоб полинути у чарівне царство мрії.